Липень

Липень до тіла липне………. пахне трава скошéна, медом лоскоче липа……….. знов набрякають вени… Сушить уста погода……… хочеться випити літо, м’ята з водою і льодом……. чим же мені не мохіто? Хто і коли придумав………. що літом лиш пляж і моря, то нáщо ж писав нам Глібов…… про Коника і Мурав’я? Вдосвіта день починати……. в росах липневих... Continue Reading →

Син подружки, старшокласник

…Мій телефон — моє життя, і я — це він, а він — це я… Мій телефон — мій світ, мій спосіб жити, він замінив мені сестру, тим більше маму, тут моя музика і всі мої програми, тут мої друзі, щоб онлайн дружити. І не розказуй, мам, що це не є нормально, що я відірваний... Continue Reading →

Вірші без нот

Ох, слова - слова, які ж ви сухі без нот!… Мені би запити вас, хоч водою, хоч чаєм, а краще — вином… Запила б водою, та й вона суха… Запила би чаєм — заварка гірка. Запиваю вином: хоч сухе, хоч гірке, а п’янить. Під затерплим дном серце забуте так тонко болить. Ой, болить - болить,... Continue Reading →

Двірник

Сміття підмітаю мітлою, І щó, що я просто двірник?! Зате із поета душою! Плекаю вірші, як квітник! Афіші міські обмітаю: о, знову приїжджий поет народ наш у залі збирає, дає аншлагóвий концерт. Й нікому ніякого діла, що гине талант на очах!... Ніхто у мій геній не вірить, поету з граблями в руках... І всі мої... Continue Reading →

Травень

Травень розтрáвив душу……… витекла кров з водою, все, що між нами було………. вже поросло травою. Туш на очах красива………… досить з них сльози лить, зліплене із осколків…………. серце вже не болить. Нам з ним не привикати……… все починати з нуля. Травень мені жалівся……….. сказав, що весна не та, і я вже не та, що була………..... Continue Reading →

Кава на ходу

Цього казково-сонячного дня так захотілося мені красивого життя. (Це в нас, дівчат, таке часом буває) Гуляю містом, дивлюсь на вітрини, проходжу попри модні магазини, везу візочок, у якому сонце моє солоденько спає. От би з подружками в кав’ярні посидіти, як у старі, добрі часи погомоніти… Куда тепер? Життя уже на другій ноті. Нігті не бачать... Continue Reading →

Подружка

Так і стають колишніми…… В один момент стосунки стали лишніми. На нашу дружбу розсекречена ціна: як виявляється, вона не була варта ні……. ні гроша. Ми так і так з Тобою були різними, я чула це сто раз від третіх лиць, мої вірші Тобі не є потрібними і що нема з Тобою нам про що дружить.... Continue Reading →

Холодний вірш

Лягаю, сплю і просинаюсь в хо - ло - ді, Холодні люди мені дзвонять в про - во - ди, Холодними ковтками допиваю змер - злий чай. Ти дзвониш, просячи тепла - ну, виба - чай… Любов не гріє вже давно сер - ця, І безперервному дощу нема кін - ця, Замерзлі люди мокнуть в... Continue Reading →

Blog at WordPress.com.

Up ↑